В понеділок, 24.09.2012р. Сестри  Серцянки  чисельно згромадились в домашній  каплиці,на святій Літургії у м. Житомирі, щоб дякувати Господу за 60 – річчя життя сестри Леокадії Весельської.

   Справжнім подарунком та несподіванкою стала присутність Архієпископа Петра,котрий попри щільний графік та зайнятість уділив час для Сестри – Ювілярки, звершуючи в її намірі Пресвяту Жертву. Співслужив  Месу канцлер отець Віталій Безшкурий.

   У своїй проповіді Екселенція зазначив про великий дар досвіду та мудрості, що випливають з прожитих літ. Владика пригадав про біблійні постаті Авраама та Мойсея, яких Господь кличе на дорогу віри. Аврааму Господь об’являється  коли той має 40 років, Мойсею у 80 років.

  На завершення Літургії Ювілярка подякувала Владиці та Сестрам за спільну молитву,за дар ювілею 60 – річчя, та за великий дар 40 – річчя своєї  монашої дороги. Сестра Леокадія зазначила, що попри усілякі труднощі, ніколи не допускала думку про залишення Згромадження.

  Насправді це були складні часи, адже її покликання формувалось у нелегкі 70 – ті роки. Народилась сестра Леокадія у Житомирі, в католицькій родині, яка перетерпіла і переслідування і висилку до Сибіру. До Згромадження була прийнята у 1972 році у Вінниці. При зачинених дверях у великій конспірації  вінницької каплиці. Сестра  Текля, яка її приймала, нещодавно повернулась з Казахстану, куди була вислана з ще однією сестрою, і проживала у Хмельницькому. Спільнота Серцянок налічувала 5 осіб. Це означало, що задля безпеки більше в цьому домі проживати сестер не може, адже поява нової особи викличе зацікавлення служб КДБ. Тож сестрі Леокадії запропоновано єднатись молитвою і надалі продовжувати жити у Житомирі.Є ще одне вирішення  -   залишити всіх кого так любить, і все чим дорожить, та виїхати до Литви, де є спільнота Сестер Серцянок і де можливе монаше життя. І молода дівчина не вагається і вибирає виїзд на чужину щоб закоштувати  життя у спільноті.

  В серці Литви – Вільнюсі, сестра Леокадія влаштовується на державну роботу , бо інакше в ті часи неможливим було перебування  і життя у соц.республіці. А після роботи у будинку сестер кипить робота. У великій конспірації і таємниці, завішуючи вікна ковдрами, разом з іншими сестрами, допомагає Церкві, друкуючи на замовлення священиків з України та Білорусії католицький катехізис для пастирської праці, цим допомагаючи у підготовці спраглих душ  до Першого Причастя.

У 80 –х роках, коли стало трохи вільніше, сестра Леокадія повертається на Україну, щоб організовувати на рідній землі спільне життя  і формацію нових сестер, котрі приходять до Згромадження. В ній  формуються і проявляються якості справжнього лідера, та відданої сестри, яка палко кохає та беззастережно віддана  Згромадженню,  до якого Господь покликав її.  Так, по -  тиху  чисельність Серцянок зростає і утворюється Вікаріат на Україні. Кількаразово  її обирають на посаду сестри Вікарії. Під її пильним оком розпочинається будова головного будинку Сестер у Ярмолинцях. Так бурхливо та віддано протікали 40 років Богопосвяченого життя.

  Тож сердечно вітаємо нашу Ювілярку, бажаємоБожого благословення,  усіх потрібних небесних дарів, а також радості, миру,та неустанного материнського супроводу Серця Богородиці Діви! Наснаги та здоров'я у подальшому служінні Богу та своєму Згромадженню! Многая лєта!!!