ЮВІЛЕЙ 60 - РІЧЧЯ.

В понеділок, 24.09.2012р. Сестри Серцянки чисельно згромадились в домашній каплиці,на святій Літургії у м. Житомирі, щоб дякувати Господу за 60 – річчя життя сестри Леокадії Весельської.
Справжнім подарунком та несподіванкою стала присутність Архієпископа Петра,котрий попри щільний графік та зайнятість уділив час для Сестри – Ювілярки, звершуючи в її намірі Пресвяту Жертву. Співслужив Месу канцлер отець Віталій Безшкурий.
У своїй проповіді Екселенція зазначив про великий дар досвіду та мудрості, що випливають з прожитих літ. Владика пригадав про біблійні постаті Авраама та Мойсея, яких Господь кличе на дорогу віри. Аврааму Господь об’являється коли той має 40 років, Мойсею у 80 років.
На завершення Літургії Ювілярка подякувала Владиці та Сестрам за спільну молитву,за дар ювілею 60 – річчя, та за великий дар 40 – річчя своєї монашої дороги. Сестра Леокадія зазначила, що попри усілякі труднощі, ніколи не допускала думку про залишення Згромадження.
Насправді це були складні часи, адже її покликання формувалось у нелегкі 70 – ті роки. Народилась сестра Леокадія у Житомирі, в католицькій родині, яка перетерпіла і переслідування і висилку до Сибіру. До Згромадження була прийнята у 1972 році у Вінниці. При зачинених дверях у великій конспірації вінницької каплиці. Сестра Текля, яка її приймала, нещодавно повернулась з Казахстану, куди була вислана з ще однією сестрою, і проживала у Хмельницькому. Спільнота Серцянок налічувала 5 осіб. Це означало, що задля безпеки більше в цьому домі проживати сестер не може, адже поява нової особи викличе зацікавлення служб КДБ. Тож сестрі Леокадії запропоновано єднатись молитвою і надалі продовжувати жити у Житомирі.Є ще одне вирішення - залишити всіх кого так любить, і все чим дорожить, та виїхати до Литви, де є спільнота Сестер Серцянок і де можливе монаше життя. І молода дівчина не вагається і вибирає виїзд на чужину щоб закоштувати життя у спільноті.
В серці Литви – Вільнюсі, сестра Леокадія влаштовується на державну роботу , бо інакше в ті часи неможливим було перебування і життя у соц.республіці. А після роботи у будинку сестер кипить робота. У великій конспірації і таємниці, завішуючи вікна ковдрами, разом з іншими сестрами, допомагає Церкві, друкуючи на замовлення священиків з України та Білорусії католицький катехізис для пастирської праці, цим допомагаючи у підготовці спраглих душ до Першого Причастя.
У 80 –х роках, коли стало трохи вільніше, сестра Леокадія повертається на Україну, щоб організовувати на рідній землі спільне життя і формацію нових сестер, котрі приходять до Згромадження. В ній формуються і проявляються якості справжнього лідера, та відданої сестри, яка палко кохає та беззастережно віддана Згромадженню, до якого Господь покликав її. Так, по - тиху чисельність Серцянок зростає і утворюється Вікаріат на Україні. Кількаразово її обирають на посаду сестри Вікарії. Під її пильним оком розпочинається будова головного будинку Сестер у Ярмолинцях. Так бурхливо та віддано протікали 40 років Богопосвяченого життя.
Тож сердечно вітаємо нашу Ювілярку, бажаємоБожого благословення, усіх потрібних небесних дарів, а також радості, миру,та неустанного материнського супроводу Серця Богородиці Діви! Наснаги та здоров'я у подальшому служінні Богу та своєму Згромадженню! Многая лєта!!!