Стрітення Господнє.

2 лютого минає 40 днів від Різдва Христового.

Згідно з правом Моїсея, кожна мати після народження хлопчика залишалась нечистою.

Увесь цей час їй не можна було заходити до святині.

Після цього часу також матір була зобов’язана піти до храму в Єрусалимі, щоб пожертвувати Богу свого первородного  і скласти Богу в подяку однорічне ягня. Обов’язковим теж був обряд очищення.

Марія, слухняна праву, на сороковий день після народження Ісуса, пішла з Йосипом до святині, жертвувати своє дитя. Тоді ж і Симеон сказав пророчі слова: «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя. Та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»( Лк.2.34)

На наших землях свято Стрітення набрало Марійного характеру. Наш народ бачить в Марії ту, котра спровадила на землю небесне Світло, і котра нас цим світлом обороняє і огортає від усього зла.

Тому часто беремо в руку громницю, особливо в небезпеках великих поразок і загрози смерті. З давен бурі і грози,  нищать і підпалюють помешкання. Власне від цих небезпек оберігає свічка – громниця, посвячена в свято Жертвування Христа. Під час бурі запалюють її і ставлять у вікні, щоб просити Марію про оборону. Громницю дають в руку вмираючому, щоб оборонити від нападів злого духа.

Зі святом Матері Божої Громничної, за традицією, закінчується час співу коляд, розбираємо вертепи і ялинки, бо літургійно, він закінчився зі святом Хрещення Господнього.

Сьогоднішнє свято закриває цикл урочистостей, пов’язаних з об’явленням світу Втіленого Слова. Літургія останній раз в цьому році вказує нам Христа – Дитину.

Від 1997 року 2 лютого Вселенська Церква святкує установлений папою Йоаном Павлом ІІ День Богопосвяченого Життя, присвячений молитві за особи, котрі віддали своє життя на служіння Богу і людям в незліченних  орденах, згромадженях та  інститутах світських.

Пам’ятаймо про них під час сьогоднішньої молитви на Святій Літургії.