Серце», яке прославляє Бога

«Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім'я. Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються Його. Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатихже відіслав з порожніми руками.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки».(Лк. 1:46в-55). Так Діва Марія своїм серцем величає Господа. Чим є Серце Марії? Яке воно Непорочне Серце Марії?

Папа Бенедикта XV говорить: ««Серце» в Біблії - означає центр людського існування, який зосереджує в собі розум, волю, темперамент і вразливість, в якому людина знаходить свою єдність і свій внутрішній напрямок. «Непорочне серце» в Євангелії від Матея (5,8) це серце, яке завдяки довірі Богу осягнуло досконалу внутрішню єдність і тому «вдивляється в Бога». Серце Марії є символом любові Богородиці до людей, а також милосердя і співчуття до людей, за порятунок якого вона невпинно молиться.

Культ Непорочного Серця Марії від початку християнства не був розвинений, він був як би «в тіні», але поволі розповсюджувався.  Шанування Серця Марії, як символу любові до людей, виникло в Середньовіччі. Свято Серця Марії було внесено до календаря деяких французьких єпархій в 1648 та в 1799 роках папа Пій VI офіційно затвердив це свято. Остаточно в церковний календар свято було внесене до 1855 року. Вершиною розвитку можна назвати об’явлення у Фатімі, де Матір Божа   Своїм материнським посланням запрошуєш нас до вільної участі у спасінні всіх людей за допомогою молитви на Розарії, справ покути і посвячення нашого життя Її Напорочному, Пречистому Серцю! 

У XV ст. Арнольд Бостій  «Плідна Діва Марія одягнена в сонце, найбільш відповідний образ справжнього Сонця, світить яскравіше за тисячі зірок, що служать Господу. Вона є світлом світу і царського дому небес. Силою блиску своїх променів оздоблює і освітлює Церкву, роблячи її мужньою і переможною». Церква називає Діву Марію морською Зіркою, ранковою Зорею, яка вказує дорогу мандрівникам в темній ночі. Ранкова Зоря з'являється першою, як зоря надії. Діва Марія — надійна пристань, Мати Світла. З Мамою ми відчуваємо себе в безпеці. Її материнську присутність випромінює добро, світ. Вона — наша зірка, наш ідеал і зразок, якому хочемо наслідувати. Сьогодні Вона запрошує нас: «І ви будьте тими, ким є я. Будьте зірками!» Бути зіркою Марії означає сяяти в ночі, мати серце мами.

Заклик для нас в ці дні – прагнути бути подібними до Марії,  прагнути наслідувати Її в Її прихованому молитовному житті і служінні; захоплюватися  Її покорою, лагідністю, відповіддю на Божу волю. Серце Марії випромінює доброту, надію.

 

 

 

 

Акт особистого присвячення Непорочному Серцю Марії         

   Маріє, Твоєму Непорочному Серцю у єдності із Серцем Ісуса, Твого улюбленого Сина, цілковито і беззастережно  присвячую себе такими словами:

 «Серце Марії, я увесь належу тобі й усе, чим володію – твоє. Маріє, Твоєму Непорочному Серцю жертвую беззастережно усе своє життя, кожен вчинок, почуття і права, духовні і земні блага, природні і надприродні, зовнішні і внутрішні, минущі і вічні, своє минуле, своє сьогоді і майбутнє, свій час, життя, вічність, небо, своє серце, тіло, душу, себе як особистість і взагалі усе своє єство – абсолютно все!

  Серце, що палає божественною любов’ю, з цілковитою довірою здаюся на тебе. Будь моїм світлом і силою, моєю опорою і допомогою, моїм відпочинком і притулком, радістю і життям, моїм захистом – моїм усім після Пресвятого Серця Ісуса, котрий є моїм Володарем і Нареченим. Амінь».