СВЯТО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ.

   В першу неділю після Великодня Католицька Церква, цього року 8 квітня, святкує установлене Папою святим Йоаном Павлом ІІ, свято Божого Милосердя.

    Культ Божого Милосердя пов’язаний з об’явленням скромній монахині зі згромадженням Матері Божого Милосердя, Фаустині Ковальській. Котрій в 1935 році об’явився Ісус, довіряючи завдання проголошення послання про Боже Милосердя цілому світу.

-         «Я є Любов’ю і самим Милосердям» - казав про себе Ісус, просячи сестру Фаустину, щоб проголосила це послання цілому світу.

 Одного разу Ісус сказав Марії Фаустині: «Намалюй образ згідно з тим, що бачиш, з підписом: Ісусе, довіряю Тобі. Я бажаю, щоб цей образ вшановувано спочатку у вашій каплиці і у цілому світі. Обіцяю, що душа, яка віддаватиме шану цьому образу, не загине».

На баченому Марією Фаустиною образі з Ісусових грудей виходило два промені, значення яких Він сам пояснив: «Ті два промені означають Кров і Воду, - білий промінь означає Воду, яка усправедливлює душі, червоний промінь означає Кров, яка є життям душ… Ті два промені вийшли з надр Мого Милосердя тоді, коли Моє конаюче на хресті Серце було пробите списом. Ті промені захищають душі від гніву Мого Отця. Щасливий, хто житиме в їх тіні, бо не досягне його справедлива рука Бога».

Господь Ісус вказав сестрі Фаустині на п’ять способів якими люди можуть випрошувати спасіння для себе і цілого світу:

-         Коронка до Божого Милосердя;

-         Молитва перед іконою Милосердного Ісуса з написом: «Ісусе довіряю Тобі»;

-         Молитва в годину конання Христа на хресті званою Годиною Милосердя ( 15 00)

-         Святкування свята Божого Милосердя;

-          поширювання шани до Божого Милосердя, молитвою, словом і чином.

Вершиною об’явлення  Божого Милосердя – Пасхальні містерія, тобто мука, смерть і воскресіння Христа.

«Хрест - становить найглибше похилення Бога над людиною, над тим, що людина, особливо в тяжкі і болючі хвилини, називає своєю долею.»

Щоденник с. Фаустини «Милосердя Боже в моїй душі» це послання з уст Ісуса про Милосердя Бога, яке занотувала монахиня для людства.  

1938 року її земне життя обірвалося у віці 33 років після хвороб та фізичного виснаження. Її життя було шляхом зречення і покори, шляхом терпіння та великої таємниці, про котру людство може почути з перших вуст завдяки написаній книзі. Проте й саме написання книги було послухом Богу та сповідникам.

На той час Архієпископ Кракова Кароль Войтила організував та започаткував беатифікаційний процес сестри Марії Фаустини Ковальської. А вже у березні 1993 року Святіший Отець Йоан Павло ІІ проголосив Марію Фаустину блаженною. 30 квітня 2000 року в Римі відбулася канонізація сестри Фаустини.