Прозріння Божою Благодаттю.

Боже Слово, котре чуємо в п'яту неділю звичайну, усвідомлює нам правду,

що покликання і місія пророка чи апостолів завжди виникає  з Божого дару і прозріння над таємницею величі Бога і безкорисним характером Його задумів. 

Ті, що покликані і послані Господом, перш завжди обдаровані глибоким проникненням Таємницею Бога і Його хвали.

Якщо об’єктивно, то ми завжди живемо з Божого дару, і завжди немов навпроти, живемо з Богом, котрий у своїх діяннях освітлює нас своєю красою, могутністю і іншими прикметами.

Слово Боже нас навертає.

Дякувати Богу, що також і сьогодні вистачає пророків і проповідників на нашому життєвому шляху, котрі дораджують, щоб не потрапити під "диктант" сучасного світу, що виспівує на честь невтримного бажання здобувати, загарбувати, привласнювати, що веде до гігантської гордині.

Просімо палко Господа, про глибоке розпізнання даних нам дарів, а особливо дару покликання. І нехай нам, як Петрові, трапиться превеликий полов риб, в котрих Ісус Христос об’являє свою Божественну велич і любов до нас слабких і грішних.