Осінні думки

З кожним роком Я все більше переконуюся у тому, що Осінь, так само як і всі інші пори року впливає на Мне. Чому тоді саме Осінь ?.. Чому вплив її такий ?..

Чому стискає серце під час першого Осіннього до­щу? Чому різнокольоровість листя нагадує тобі щось, чого ти ніколи не почуєш, не вдихнеш і не побачиш, а тільки відчуєш у помірному вітерці, що торкає тебе за обличчя ,і, потрохи відносить від тебе голосу тих, що належать до самої чарівної та непомітної пори року і цілого життя - Осені.

Осінь підводить підсумки Року. Свого власного, нінащо не схожого, неповторного року Осені. Чому ти починаєш роздуми про своє життя саме Осінню? Після галасливого Літа. Перед холодним та жорстким поди­хом хазяйки Зими. Очікуючи народження молодої, незрівнянної Весни.

З особливим болем почуваєш що ти марно прожив, ні не життя, просто відчуваєш все те, що можна було зробити краще, всі ті помилки до яких ти допустився. А слідом приходить жаль що часу не повернеш, що зроблені, так, гріхи давлять на тебе, штовхають на нові провини, штовхають до вічної смерті, штовхають в обійми... Диявола.

Ми скоріше будемо жалувати за часом ніж за власні провини перед Богом та Ближніми.

Конфесіонал!??

Чому так важко да­ються кроки? Чому поле­гшення часткове?

Чому Я (Ти, Ми) не можу... пробачити ближ­ньому?..

А чому Він пробачає Тобі?