Ми плануємо Бог керує

Найщиріші вітання усім поціновувачам камерного співу хористів Парафіяльного хору Inspiratum Костелу св. Олександра в м. Києві

 

"Ми - плануємо, а Бог - керує." 

Фото

Місяць травень є особливим. Це не лише велика кількість вихідних днів, а в першу чергу - місяць по-особливому присвячений Матері Божій. Тому насамперед метою нашого музичного паломництва було прославлення співом та молитва до Пресвятої Діви Марії. 

 

Сьогодні, власне, маємо нагоду поділитися з Вами нашими польськими вакаціями - розповісти про найнесподіваніші місця та долучити вас до глибоких переживань, що трапилися з Inspiratum протягом перших травневих днів. 

 

Мандрівка польськими парафіями - то справжнє свято для кожного українського католика, бо усім відомо, що ще 15 років назад всі ми приймали участь в Службі Божій польською мовою, молилися та співали пісень разом з нашими польськими родичами. Богослужіння польською мовою відкликається в душі теплими нотами дитинства. Як діти, ми раділи з запрошення до п'яти польських парафій, незважаючи на їх віддаленість від України і той факт, що доведеться подолати цього разу більше 3500 км.

 

До введення в Україні безвізового режиму прикордонна служба приготувалася надзвичайно ретельно - для того, щоб перетнути кордон та дістатися до Варшави, нам довелося простояти в черзі 11 годин, що стало чи не першим випробуванням. Репетиції в бусах, кілометрові черги, тонни прочитаних книжок та спільні молитви допомогли провести час з користю.

 

Коли вам, втомленим подорожуючим, доведеться шукати, де ж переночувати у Варшаві - зупиніть заздалегідь свій вибір на Католицькому культурному центрі «Добре Місце» - місце, де відпочиває не тільки тіло, а й душа! Вже втретє ми мали нагоду перебувати там, та лише цього разу ми з самого ранку співали для персоналу кухні подячну пісню! І в дорогу з Богом. 

 

Міста та парафії Північно-Західної Польщі, Сілезії, надзвичайно різні та мальовничі, повні прекрасних костелів, таємничих вуличок та будинків з характерною подекуди німецькою архітектурою, спричиненою  історією міст.  Так Кросно Оджаньске стало першим містом-відкриттям, що постало перед очима несподівано - немовби виринула з лісу чарівна стародавня галявина над Одрою. Прикордонне місто з міцними традиціями та чудовими краєвидами, зустріло тепло в обличчі о. Збігнєва Самосяка, настоятеля парафії св. Ядвіги.  Перший концерт відбувся в храмі св. Андрія, який також належить до парафії і став здивуванням для місцевих парафіян, що після Служби Божої залишилися його послухати. Деякі з них кількома годинами пізніше приєдналися до нас на молитві та концерті в центральному парафіяльному костелі. 

Цього ж таки дня Inspiratum пощастило своїм співом прикрасити ювілей 60-ліття парафії св. Войцеха в Машеві  та молитися разом з єпископом Тадеушом Літинським на урочистій відпустовій Службі Божій. Оскільки ці терени Польщі являються прикордонними, особливу участь в житті парафій приймають пожежники, військові та прикордонники, про що свідчила урочиста варта під час Служби. 

 

Viae Domini imperceptae sunt..  Так і в нашому випадку - неймовірний сюрприз підготувала нам сестра Людмила Саганівська, якій вдалося з Божою допомогою організувати наше перебування в Санктуарії Матері Божої Терпеливо Слухаючої в Рокітному. Ця неймовірна по своїй суті подія стала можливою лише завдяки Божому провидінню, що скерувало нас до святого місця. Образ Матері Божої Терпеливо Слухаючої, Кальварія, Базиліка, Хрест на горі в саду, вечірній Apel Jasnogórski, українська мова за обідом від незнайомих нам тоді людей. Всі барви емоцій описувати важко, бо вони у всіх різні та неймовірно яскраві. Спільним залишилось одне - бажання повернутися в це Місце в паломництво, залишитись трохи довше та провести тут час з сім'ями в спільній молитві. Дякуємо настоятелю - кустошу о. Юзефу Томяку, отцям Марціну  та Каролю за турботу і опіку протягом нашого перебування з ними. 

 

Час в дорогу, адже кожні 2 дні у нас переїзди в нове місто, до нових людей, на Служби Божі та концерти. 

 

Друга частина нашої мандрівки була можлива завдяки Місіонерам Облатам Марії Непорочної, чия місія "Євангелізувати вбогих послав мене Господь". Найтерпеливіші люди  працюють в цих парафіях, адже зазвичай це нещодавно заселені спальні райони, віддалені від центру міст, з фантастичними живими парафіями та надсучасними Костелами з доволі ексцентричною сучасною архітектурою, що часом нагадує космічний корабель. Багато молодих сімей, величезна кількість міністрантів, кубки, виграні в чемпіонатах по футболу, зали для зустрічей з різними молитовними та соціальними групами, рівненько пострижені газони та квітами прибрані подвір'я та жива Віра, що діє силою Духа Святого і Марії Діви - такі от враження від отців Облатів. 

 

Гожув Вєлькопольскі, парафія св. Йосифа, зустрів нас дощем, холодною погодою та гарячими серцями людей, що нас приймали, адже цього разу ми жили в сім'ях парафіян, що ласкаво погодилися нас прийняти. Це надзвичайно корисна практика - культурний та духовний обмін, можливість послухати історії, проникнутись духом та розповісти більше про Україну, нашу історію, нашу буденність, поділитися тим, що маємо з собою завжди - молитвою, співом та любов'ю! Приймаючи участь в одній з найбільших урочистостей Польщі -  3 Травня - День Конституції та урочистість Матері Божої Королеви Польщі - разом молилися за мир і спокій в Україні, якого зараз так бракує! 

 

Вроцлав. Його велич огорнула нас казковими емоціями з самого першого подиху. Неймовірної краси старе місто в тандемі з молодим духом студентства та сучасності спонукало нас не покладаючи сил опісля репетицій гуляти вдень та ввечері бруківкою, чистими узбіччями, вдихати запах ароматних пончиків і спостерігати усміхнені обличчя випускників, що здали черговий екзамен (був якраз період матури).  В  парафії Матері Божої Цариці Миру фантасмогоричний Костел справив враження космічного корабля, що от-от порине ввись. Настоятель парафії о. Єжи Дітріх приклав всі зусилля для того, щоб наш хор в період найбільшого буму туристів жив в комфорті та нічого нам не бракувало. Богу подяка за людей, що так самовіддано йдуть назустріч незнайомцям та допомагають ще більше прославляти Божу ласку. 

 

Катовіце стало для нас містом-несподіванкою, що розвивається так стрімко і фантастично гармонійно, що навіть власні його мешканці дивуються з темпів і якості.  Костел Найсвятішого Серця Ісуса при вході зустрів нас сім’ями прихожан, що також, як і в Гожові, дозволили доторкнутися до найсокровеннішого - сімейних традицій, родинних реліквій та безлічі цікавих історій. Надзвичайно радісно було бачити велику кількість людей на кожній Службі Божій та наших концертах. Дякуємо за це! 

 

Окрему подяку хочеться висловити настоятелю нашого рідного храму в Києві - о. Віталію Безшкурому за його благословення, допомогу та молитву, с. Людмилі Саганівській за трепетне ставлення до нашого колективу, допомогу в організації цієї подорожі та прекрасні слова пісень, що їх ми співаємо, о. Яну Сафінському - нашому духовному пастирю )), що супроводжує нас в кожній поїздці, сім’ї Казнодій - талановитому композитору Віталію та його прекрасній дружині-регенту Світлані за те, що знайшли в собі сили зібрати нас всіх разом і створили такий якісний продукт. А ще, в своїх молитвах просимо про вічне щастя для  нашого першовідкривача - Архієпископа Петра Мальчука, що в свій час направив нас на дорогу прославлення Господа співом. 

 

Співаймо на Славу Божу! 

 

Слава Ісусу Христу! 

 

Вікторія Гудова