Весняні роздуми

Що пошлеш, мій Господи, прийму

З рук Твоїх, наповнених дарами, -

Цвіт весни й засніжену зиму,

Радість, смуток і страждань цунамі.

 

Що даєш, мій Господи, люблю

Й кожен день дивуюся без міри,

Бо в творіннях Дух Твій пізнаю

Як озон, в земнім повітрі віри.

 

Щоб Тебе пізнати й полюбить,

Щоб навік з’єднатися з Тобою,

Я благословляю кожну мить,

Хоч життя моє — це поле бою.

 

З рук Твоїх, мій Господи, прийму,

Що мені призначив споконвіку.

Хрест Твій поцілую, обійму,

Славлячи любов Твою велику.

 

с. Людмила Саганівська