БЛАГОВІЩЕННЯ.

 Урочистість Благовіщення Господнього  нагадує нам про величну подію, яка розпочала відлік нової ери в історії людства.

Архангел Гавриїл явися Марії, на перший погляд звичайній дівчині з Назарету, щоб звістити Їй, що це на Ній сповниться обітниця пророків, а Її Син, якого зачне в чудовий та непорочний спосіб від Святого Духа, буде Сином  Бога.

Той факт, що ця Урочистість часто припадає на період Великого Посту, говорить про те, що таємниця Втілення нерозривно пов’язана з таємницею смерті і воскресіння Ісуса Христа.

  З самого початку ця Урочистість була високого рангу, посеред усіх  свят у Церкві. Акцентувалося не стільки на Благовіщенні Пресвятої Богородиці та втіленні Христа Господа, як на перший прихід Його на землю, заради нашого спасіння. Так є і до тепер. З часом люди надали цьому святу характер марійного, на перший план виводячи Марію “благословенну між усіма жінками”, вибраної в планах Бога Матері Спасителя всього людства.

 В посланні Папи Римського Сергія I (687-701) встановлено, щоб під час свята Благовіщення, так як і Представлення Господа Ісуса Христа, Народження та Успіння Богородиці відбувалася процесія з Літанією від церкви св. Адріана до базиліки Марії.

 Про Благовіщення згадується в соборах в Толедо (656) і в Трулло (692). У Франції на цей день була встановлена індивідуально, дуже урочиста процесія.

 Урочистість Благовіщення спершу почала святкуватися Східною Церквою в V сторіччі.

На Заході це свято було встановлено за часів Папи св. Григорія великого (604). Першим свідченням на Сході — проповідь Авраама з Ефесу, швидше всього проголошена в Константинополі між 530 і 550 рр.. Остаточно затверджено свято в Константинополі в VI сторіччі, в Антіохії в кінці VI сторічя, в Єрусалимі в першій половині VII століття. На заході, однак, ми знаходимо підтвердження з VII сторіччя (Рим та Іспанія).

Не має точної інформації, чому святкування Благовіщення Пресвятої Богородиці було обрано якраз на цей день. Найпоширенішим поясненням є те що 25 березня якраз випадає такий день коли до святкування Різдва Господнього 25 грудня, залишається саме 9 місяців. Проте сучасні дослідники Благовіщення тим не менш, виключають цей елемент. Християни перших століть надавали велику вагу для останніх днів березня і початку квітня. Це було пов’язано з датою 14 Нізан в Старому Завіті пов’язаною із святкуванням Паски. Можливо, саме тому в останні дні березня згадується момент Благовіщення – зародження Життя, яке через страждання, смерть і воскресіння відкупило весь світ.

 Тож у цей особливий день, Вселенська Церква просить у молитві за тих молодих дівчат, які відповіли, чи мають замір відповісти «Так» , на взірець Марії, для служби Господу, про відвагу для них та витривалість. Тож молімось про нові покликання до богопосвяченого життя.

В Урочистість Благовіщення  Церква особливо заохочує стати на захист  життя і оточує молитовною опікою жінок, які під своїм серцем вже виношують нове життя і закликає до молитви за дітей, яким загрожує аборт. Є практика духовного усиновлення таких дітей.

Духовне усиновлення – це молитва у намірі дитини, якій загрожує смерть у лоні матері. Триває дев’ять місяців і полягає у щоденній молитві однієї таємниці розарію. (Отче наш, 10  Радуйся Маріє, Слава Отцю), а також спеціальної молитви у намірі дитини та її батьків.

З огляду, що в цьому році свято Благовіщення співпало зі Страстним тижнем, для нас Церква дарує час  святкування цієї урочистості  9 квітня. Тож саме сьогодні маємо можливість переживати цю  величну і незбагненну таємницю початку історії  нашого спасіння. Дякуймо Господу за Його велику любов до нас!