Адвентова казка

На уроці малювання діти малюють листівки-запрошення на шкільну Різдвяну виставу. Ксаверль малює Ангела-благовісника, який з'являється Марії. Його міцні крила відслонюють віконну завісу, у руці він тримає квіти.

- Гарно, чи не так? - звертається Ксаверль до Господа. Він промовляє не вголос, лише про себе. Жоден учень у класі не помічає, що Ксаверль спілкується із Господом. - Марія вже знає, що народить Дитя і назве Його Ісус. Тепер вона чекатиме Його приходу, буде шити пелюшки і радіти, а пізніше я домалюю ще пастушків, які прийшли до ясел з поклоном, і звізду, що сходить над дахом, а ще трьох царів, що ідуть за її світлом. Наближення і прихід. Передріздвяний час - час очікування приходу - ми це вчили. Чи подобається Тобі малюнок, де Ангел з'являється Марії?

Ксаверль замовкає, завмирає в мовчанні, щоб почути відповідь Господа.
- Так, - відповідає Господь, - а найбільше - квіти.

- А Ти: чи приходиш Ти до всіх людей? - питає Ксаверль.
- Так - лунає відповідь.
- Один раз чи частіше?
- Завжди, - відповідає Господь. Я приходжу до людей кожної миті.

- Тільки не кожен це одразу помічає, - каже Ксаверль.
- Не кожен хоче це розуміти.
- Що Ти робиш тоді? - питає Ксаверль.
- Я чекаю, - відповідає Господь.

- Передріздвяний час - це й час чекання, вчили ми також, пригадує Ксаверль. Але я б ніколи не подумав, що це Ти чекаєш.
І він задумується:

- Самому чекати важко. Я міг би Тобі допомогти - чекати. Якщо Ти нічого не маєш проти, звичайно.
- Але тоді ти мусиш запастися терпінням, - каже йому Господь.
- Все ж таки я хочу спробувати - відповідає Ксаверль. - І якщо Тобі хтось скаже: "Та це ж Ти, Господи!" - тоді ми радітимемо разом. Згода?
- Так, згода, - лунає у відповідь.